Публикации

 СКАСУВАННЯ  АРЕШТУ  МАЙНА

Відповідно до діючого законодавства, а саме – згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваногo, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, який передбачений ст. 174 цього Кодексу.

              Згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства передбачено декілька випадків скасування арешту майна судом та лише один випадок скасування зазначеного арешту рішенням прокурора. Причому у двох випадках рішення судом приймається на підставі клопотання відповідних осіб, зазначених у статті 174 КПК.

              Так, право заявити клопотання про скасування арешту майна мають: підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового розгляду – судом. Тобто законодавець не обмежив на якій стадії кримінального процесу може бути заявлене клопотання, однак за умови, що ці особи не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

              Крім того, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково  ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням: підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба (наприклад, підозрюваному чи обвинуваченому змінено підозру у вчиненні злочину, якій не передбачає конфіскації майна тощо) або арешт накладено необґрунтовано (наприклад: майно належить іншій особі; арешт накладено на майно значно більшої вартості, ніж розмір завданої шкоди тощо).

             Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

              Необхідно зазначити, що відповідно до п.13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ “Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження” № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 – “розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147158174 КПК. Слід звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 147 КПК клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення розглядається слідчим суддею, судом (під час судового розгляду), який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Такий підхід, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, доцільно використовувати й при розгляді клопотань про скасування відсторонення від посади та арешту майна”.

              Тобто з клопотанням про скасування арешту майна потрібно звертатись до слідчого судді чи до суду, який виніс ухвалу, а не до суду за місцем проведення досудового розслідування.

              До клопотання додаються оригінали чи копії документів, якими обгрунтовуються доводи наведені у ньому.

              Необхідно зазначити, що в разі, якщо арешт накладався на кошти на банківському рахунку відповідно до судового рішення, то згідно п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 зняття арешту з коштів банк здійснює за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду. Тобто, у разі якщо рішення суду буде направлене чи доставлене іншою особою або органом, то воно залишиться без виконання.

              Також суд може самостійно скасувати арешт майна одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом,  якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.  

                 Прокурор може прийняти рішення про скасування арешту майна одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Задать вопрос
http://www.zoofirma.ru/